Метанадати аспірантам теоретико-методологічну та практичну базу для застосування штучного інтелекту у наукових дослідженнях з агрономії: від формулювання наукової гіпотези та основної ідеї дослідження, підготовки та аналізу даних до інтерпретації результатів та їх впровадження в науково-практичну діяльність.

Завданнями дисципліни є:

-                    Ознайомитися з теоретичними основами штучного інтелекту та машинного навчання у контексті розв’язання агрономічних задач.

-                    Навчитися збирати, очищувати, документувати, зберігати та транслювати агрономічні дані у форматі, придатному для машинної обробки.

-                    Освоїти вибір методів та метрик для конкретних наукових задач.

-                    Зрозуміти обмеження, ризики та етичні аспекти використання штучного інтелекту у сільському господарстві.

У результаті вивчення навчальної дисципліни аспірант повинен:

Знати:

-                   основні теоретичні поняття штучного інтелекту: машинне навчання (ML), глибоке навчання (DL), методи контролю якості моделей;

-                   принципи підготовки даних: очистка, нормалізація, робота з пропусками, агрегація, аугментація та просторово-часова синхронізація даних;

-     типові архітектури моделей і їх застосування до агрономічних задач;

-     етичні аспекти застосування штучного інтелекту в науці та агровиробництві.

Уміти: застосовувати штучний інтелект для:

-                   формулювання наукової задачі;

-                   попередньої обробки даних;

-                  побудови та інтерпретації моделей;

оформлення наукової звітності.

Метаполягає у формування знань та умінь у галузі сучасного аграрного дорадництва, напрямів дорадчої діяльності, методів навчання і консультування сільських товаровиробників, особливостей організаційної структури дорадчих служб у світі та Україні, усвідомлення суті і завдання дорадчих служб в Україні, їх перспективу і необхідність їх створення в областях, районах тощо

Завданнями дисципліни є: формування у аспірантів системних знань щодо особливостей функціонування дорадчих служб, місця і ролі дорадчих служб в аграрному секторі, сучасних методів дорадчої діяльності, основних видів дорадчих послуг, особливостей комунікаційного процесу та можливостей сучасних інформаційних технологій, а також узагальнення психологічних та етичних аспектів процесу консультування, оволодіння основами економічного аналізу і надбання компетентностей з профілю роботи консультанта

У результаті вивчення навчальної дисципліни аспірант повинен:

Знати – законодавчі та нормативно-правових актів ведення дорадчої діяльності в Україні, принцип роботи сільськогосподарських дорадчих служб, методи дорадчої діяльності та особливості їх застосування при впровадженні інноваційних заходів в агросфері, показники економічної ефективності ведення підприємницької діяльності в сільському господарстві.

Уміти – надавати дорадчі послуги та кваліфіковані експертні висновки з питань технологій вирощування сільськогосподарських культур та управління агроценозами, проводити експертні дослідження на науковій і практичній основі, досліджувати соціально- економічні проблеми сільської місцевості та розробляти варіанти їх розв’язання, надавати консультації щодо впровадження у виробництво сучасних технологій виробництва.